37 Практик Бодгісатв

Якщо не подолати ненависть у власній свідомості, кількість зовнішніх ворогів постійно збільшуватиметься. Спочатку недругів буде тільки п’ятеро, потім десятеро, незабаром все містечко буде повне ваших супротивників, і все це завдяки агресивним думкам, що заполонили вашу свідомість. Ненавидячи когось, ви нібито самі собі встромляєте ножа в ногу – ваша ненависть завдає болю в першу чергу вам самим. Неважливо між ким відбуваються сварки та бійки, між батьками та дітьми або між чоловіками та жінками, коли люди піддаються ненависті та агресії, їхні обличчя стають страшними та потворними і знаходитись поряд з ними не дуже приємно. Коли людина розлютилась, щоб ви не намагались сказати їй, щоб змінити ситуацію, вона вас не почує. Злість спричиняє біль, отже розгнівана людина генерує біль та страждання.

Коли діти бачать на обличчях своїх батьків гнівний вираз, вони навіть бояться наближуватись до них. Батьки можуть дивуватись і запитувати себе, чому їхні діти постійно ховаються від них та ставляться до них радше зі страхом, ніж з любов’ю та повагою. Можливо, це відбувається тому, що батьки постійно зляться на дітей, отже цілком природньо, що діти починають триматись від них подалі. Злоба та гнів призводять до того, що зовнішніх противників та ворогів стає все більше та більше. Думки, сповнені злоби та ненависті, по-перше, приносять біль та страждання нам самим, і по-друге, призводять до того, що оточуючі ставляться до нас не дуже добре. Рано чи пізно такі думки приводять нас до перенародження в пекельній сфері. Отже, єдиний наш справжній ворог – це ненависть у нашій свідомості. Вилікувати свій розум від цієї хвороби можна люблячою добротою та співчуттям.

Там, де є любляча доброта та співчуття, немає місця для ненависті, і навпаки, коли свідомість сповнена ненавистю, в ній не лишається місця для бодхічити.   В якомусь сенсі наша свідомість як це крісло, на якому може розміститись тільки одна персона. Любляча доброта й співчуття та ненависть не можуть співіснувати. Ось чому нам слід практикувати та зрощувати люблячу доброту та співчуття у своїй свідомості та позбутись гнівних та агресивних думок.

Колись давно на світі жив чернець, який постійно сердився та гнівався, і як не намагались йому допомогти інші, він не здатен був змінитись на краще. Монаху постійно снилося, що він вбиває людей або підпалює будинки, і він дуже страждав від таких снів. Але, після того, як чернець отримав вчення про практику бодхічити і почав практикувати їх, ці сни вже не виникали так часто і страждання від них зменшились. Нам слід усвідомлювати, що думки, сповнені ненависті та злоби, генерують відповідні образи, які набувають реальності та формують із себе пекельні сфери. Хоча злобні думки є безформними, пекло має форму. Коли свідомість сповнена ненависті, навіть уві сні нас переслідуватимуть візії, в яких ми б’ємось, стріляємо в людей, вбиваємо. Саме це й трапилось з ченцем, але після того, як він почав постійно практикувати бодхічиту, сни про бійки та вбивства припинились.

Ситуація у теперішньому світі нічим не відрізняється. Людина втрачає всіх своїх друзів завдяки своїй постійній розгніваності та агресивній поведінці, налаштовує проти себе більшість людей, що мешкають поряд, і мусить переїхати до іншого будинка, селища чи містечка. В наступному місті історія повторюється і врешті-решт така людина завжди буде оточена ворогами та буде змушена постійно переїжджати. Все це тому, що справжній ворог знаходиться не десь ззовні, а у свідомості людини у вигляді гнівних та агресивних думок. Подолавши агресію у власній свідомості, ми позбудемось всіх зовнішніх супротивників. Ось чому дуже важливо практикувати терпіння та витримку. Будда сказав, що саме терпіння перетворить всіх ворогів на друзів. Якщо ж людина завжди агресивна, всі друзі перетворяться на ворогів.

Люди, які практикують терпіння, завжди оточені друзями, їхні сни сповнені приємними та щасливими візіями, а після смерті такі люди потрапляють до чистих сфер, бо всі істоти Чистих сфер приязні та щасливі. Чому людина, яка всіх ненавидить, перенароджується у пеклі? Тому, що всі істоти у пеклі сповнені бажанням вбити одне одного тієї ж миті, як зустрічаються. Отже, відбитки у свідомості, що походять з бодхічити, реалізують себе у Чистих сферах, відбитки ж, що походять з ненависті, реалізуються у пеклі. Коли зрозумієте це, маєте пообіцяти собі, що в майбутньому намагатиметесь утримуватись від з’ясування стосунків, коли ви розгнівані, неважливо чи суперечка виникає між чоловіком і жінкою або друзями. Свою позицію у суперечці слід пояснювати тільки після того, як наш гнів втамується.   Тоді можна спокійно розказати іншій людині, що саме сталося і як ми дивимось на ситуацію. Таким чином ми зможемо уникнути багатьох проблем.

Далі читаємо: «Тому армією любові та співчуття опанувати свій розум – це практика Бодхісатв». Вислів «армія любові та співчуття» означає, що ми маємо візуалізувати любов та співчуття не просто кілька разів, а практикувати постійно, стільки разів скільки може бути солдатів у незліченно великій армії. Наприклад, якщо у родині постійно трапляються сварки, слід пам’ятати, що всі ми перенароджувались численну кількість разів і протягом цього часу всі істоти були нашими батьками, отже те, що наш кармічний зв’язок знову дозволив нам зібратись як родині, є дуже рідкісним та дорогоцінним. Отже, не слід гніватись та сваритись. Також корисно нагадати собі, що плодом агресивних думок та дій стане перенародження у пеклі. Якщо будете розмірковувати таким чином, то у свідомості природно виникне бажання покаятись і ніколи не робити зле, що, у свою чергу, допоможе викорінити агресивні думки з нашого розуму. Слід пам’ятати про непостійність та про те, що смерть може спіткати нас будь- якої миті. Ми не знаємо як довго зможемо бути поряд з нашими родичами та друзями. Доки смерть не розлучила нас, нам краще жити разом щасливо. Якщо хтось кривдить нас, слід терпляче ставитись до цього, бо всі ми маємо свої гарні та погані риси, все це просто невелика незручність і насправді немає ніякого значення. Варто пам’ятати про добрі риси інших і концентруватись саме на цьому, тоді наш гнів зменшиться і ми зможемо дбати одне про одного.

Нам слід постійно розмірковувати над тим, що нас оточують живі істоти, які колись були нашими батьками, отже, коли бачимо кожну з цих істот, маємо дивитись на них як на своїх справжніх батька та мати. Раз за разом, коли бачимо кожну живу істоту, яка трапляється нам на шляху, як наших батька чи матір, любляча доброта та співчуття в нашій свідомості збільшуватимуться.   Утримуйте ці думки у своїй свідомості щоразу, як бачите когось, дозволяючи люблячій доброті та співчуттю виникати знову і знову. Тоді ці думки справді перетворяться на коштовний самоцвіт, що має силу сповнювати бажання і сила якого постійно збільшується. Ваш розум буде сповнений турботою про інших.   Звички накопичуються у свідомості крапля за краплею, це стосується також і люблячої доброти та співчуття, які накопичуються у свідомості крок за кроком. Фізичні феномени зовнішнього світу утворюються через взаємодію та накопичення невидимих частинок так званого «пилу», з якого складається Всесвіт. Сучасні вчені запитують себе, чи не за таким самим принципом утворюється та функціонує і наш розум. Ця теорія все ще обговорюється в наукових колах. Але як би там не було, маємо завжди пам’ятати про добрі риси наших друзів. Якщо думаєте тільки про вади оточуючих вас людей – суперечки та сварки неминучі.

Кожен з вас може знайти щось корисне для себе в тому, про що я щойно говорив. Якщо в свідомості когось з вас виникають дуже потужні думки, сповнені гніву та агресії, вам слід ретельно вивчати цей текст та медитувати над його справжнім змістом.   Прослухавши ці вчення, серйозно подумайте про їхній зміст, а потім покладіть їх в основу вашої практики. Саме це і є процесом слухання, осмислення та медитації. Зараз всі ви тут слухаєте мене – це так зване слухання Дхарми, наступним кроком буде запитати себе: «Що доброго в тому, щоб гніватись?» Коли гніваєтесь, перед тим як діяти, уявіть собі всі наслідки ваших дій, а потім вже вирішуйте, чи варто кидатись до бою.

Насправді гнів подібний до пориву вітру – в ньому немає жодної реальної суті. Коли гнів охоплює нас, треба подумки звернутись до нашого Ґуру і попросити його про допомогу, і наступної миті гнівні думки розвіються. Якщо ви слухаєте Вчення та практикуєте їх осмислення та медитацію, вам не буде чого боятися виникнення гнівних думок. Коли такі думки виникають, все що нам треба робити – це залишатись спокійними, і ці думки зникнуть. Постійно пізнаючи Дхарму, осмислюючи та медитуючи, ми отримаємо результати дуже швидко.

Перейдемо тепер до двадцять першої строфи.