Лінія Дрікунґ Каґ’ю

Лінія Дрікунґ Каґ’ю - одна з підшкіл лінії Каґ’ю, заснована у 1179  році великим духовним майстром Кйобпа Жіктеном Сумґоном.
 

Лінія Дрікунґ Каґ’ю

Ця лінія походить безпосередньо від Будди Шак’ямуні та первісного Будди Ваджрадхари. Ґамбопа об’єднав три лінії дорогоцінних вчень, що дійшли через повністю просвітлених майстрів. Перша - Лінія Чудового Благословення Реалізації. Від Ваджрадхари вона перейшла до Тілопи, від Тілопи до Наропи, від Наропи до Марпи, від Марпи до Міларепи, а від Міларепи до Ґамбопи. Друга лінія передачі - Лінія Глибокого Бачення, перейшла від Будди Шак’ямуні до Наґарджуни, потім до Чандакірті, Атіші, до Ґамбопи. Третя лінія - Лінія Широкої Дії, була отримана Манджушрі від Будди Шак’ямуні, Манджушрі передав її Майтреї, Майтрея – Асанзі, і так до Атіші, а від Атіші до Ґамбопи. Ґамбопа отримав глибокі вчення, таємні усні передачі та благословення цих трьох ліній і передав їх Пхаґмо Друхпі.
 
Наче древо, що сповнює бажання, – зростає з одного кореня, має багато гілок з прекрасними квітами та плодами на кожній, так й усі лінії Каґ’ю беруть свій початок з одного кореня, і кожна школа несе повний набір вчень та благословення до просвітлення.
Хоча в Пхаґмо Друхпа були сотні тисяч учнів, Володар Жіктен Сумґон став одним найближчих та головних. Пхаґмо Друхпа пророкував, що вчення та благословення лінії триватимуть завдяки цьому Бодхісатві (Жіктену Сумґону), котрий досяг десятого рівня Бхумі. Жіктен Сумґон повністю отримав від Пхаґмо Друхпи вчення, таємничі усні передачі, поясненя й посвячення, благословення реалізації. Все це, разом з Шістьма Йоґами Наропи, Жіктен Сумґон передав своєму головному учневі, Ґураві Цултрім Дордже. Ці просвітлені енерґії, благословення та вчення передавалися великими майстрами до теперішніх 37-го та 36-го утримувачів лінії передачі – Його Святійшеству Дрікунґ К’ябґен Четцанґ Рінпоче та Його Святійшеству Дрікунґ К’ябґен Чунґцанґ Рінпоче. Вони, найбільш дорогоцінні духовні майстри Дрікунґ Каґ’ю, є прямими утримувачами лінії Жіктен Сумґона, який часто пророкував своїм учням: “В майбутньому моє вчення розквітне завдяки співстражданню та мудрості двох бодхісатв, що подібні до сонця й місяця.” Його Святійшество Четцанґ Рінпоче подібний до сонця, він – еманація божества співстраждання, Ченрезіка. Його Святійшество Чунґцанґ Рінпоче подібний до місяця. Він – еманація божества мудрості Манджушрі.

 
Лінія Дрікунґ Каґ’ю славетна своєю практикою Великої Пхови та видатними практикантами. Існує багато історій про тих, хто досяг просвітлення впродовж одного життя. В 1980-х були відомі такі великі йоґіни Дрікунґа, що вчили в Тибеті та Індії, як Пачунг Рінпоче, Кунґа Рінпоче, Друбванґ Рінпоче та інші вчителі. Кунґа Рінпоче, практикуючи впродовж одного життя, досягнув реалізації їдама та прямого бачення Чакрасамвари. Він навчав у багатьох трирічних ретрітах, зокрема Шести Йоґам Наропи.
Друбванґ Рінпоче досяг високої реалізації вчення Махамудри і уславився тим, що як Міларепа, мандрував селами, співаючи духовних (ваджрових) пісень. Іноді він офірував пісню внутрішньої духовної реалізації Його Святійшеству Далай Ламі та Їх Святійшествам Дрікунґ К’ябґенам та іншим високим ламам. Після парінірвани Друбванґа Рінпоче наслідує його учень серця Нубпа Рінпоче, який продовжує традиції, що їх започаткував Друбванґ Рінпоче.
Багато багато великих вчителів та видатних майстрів медитації Дрікунґ, таких як Ґарчен Рінпоче, Тензін Н’їма Рінпоче, Нубпа Кончок Тензін Рінпоче дають вчення в усьому світі.
Його Святійшество Чецанґ Рінпоче заснував Інститут Дрікунґ Каґ’ю, Чангчуб Лінг в Дера Дун, (Північна Індія), де навчаються багато монахів та монахинь, та багато практикантів проходять трирічний ретріт. Його Святійшество подорожує по різним монастирям Дрікунґ в Індії, Непалі, а також центрам в Америці, Європі, Азії та передає вчення ченцям, монахиням, звичайним людям зі Сходу та Заходу.

Вчення лінії Дрікунґ Каґ’ю

Дрікунґ Пхова Чен Мо (Велика Пхова Лінії Дрікунґ)

Дрікунґ Пхова Чен Мо

Будда Шак’ямуні виклав дорогоцінне вчення Дхарми у всьому розмаїтті та багатогранності, щоб якомога більше живих істот, відповідно до своїх здібностей та нахилів, отримали розуміння та користь за допомогою практик Хінаяни, Махаяни та Ваджраяни. В традиції Ваджраяни практика Пхови є одним з прямих та найшвидших способів досягнення просвітління. Вважається, що навіть люди, обтяжені багатьма гріхами, можуть отримати шанс просвітлитися завдяки практиці Пхови. Великий (шляхетний) перекладач Марпа, засновник Лінії Дрікунґ Каґ’ю, казав: “Існують різноманітні вчення для досягнення просвітління, але я маю вчення (Пхова), що дозволяє просвітлитися, не практикуючи медитацію.”
 
Орден Дікунґ Каґ’ю традиції тибетського буддизму зберігає дорогоцінні вчення усіх Ян, яким Будда Шак’ямуні навчав заради блага всіх живих істот. Лінія Дікунґ Каґ’ю зберігає повну передачу медитативних практик П’яти Глибоких Шляхів Махамудри та Шести Йог Наропи. Орден Дікунґ Каґ’ю славетний передачею Пхови, що передається відданим послідовникам, котрі отримали відповідні посвячення. Передача Пхови, що отримується від Лам Лінії Дікунґ Каґ’ю, стала відома як “Дрікунґ Пхова Чен Мо” або “Велика Пхова Лінії Дрікунґ”. Ця практика набула такої сили та слави, що в Тибеті виникла традиція проводити церемонию Дрікунґ Пхови Чен Мо кожні дванадцять років в Дронґор Сумдхо в Дрікунґ, (Центральний Тибет). 
 
Слава Дрікунґ Пхови зростає та розповсюджується тисячами практикантів, що отримали особливі знаки успішної передачі Пхови під час “Лунгу” (передачі Благословення) Головою Ордену Дрікунґ Каґ’ю. Завдяки позитивному заряду енергії, накопиченому Лінією Каґ’ю, та через благословення самого вчення, кваліфікований Лама здатен напряму передати благословення цієї практики чистим та відданим учням, і досить швидко можуть проявитися знаки успішної практики. Коли людина отримує будь-які знаки успішної практики Пхови, це означає, що вона на момент смерті готова увійти до чистої сфери Будди Амітабхи (Девачен). У вченнях зазначається, що увійшовши до Девачену, людина вже не повертається у сфери самсари та отримує можливість швидко досягнути Пробудження. Тому Дрікунґ Пхова є особливо дорогоцінною в сучасному суспільстві, де бракує часу та можливостей слідувати духовному шляху Дхарми так, як це робили наші попередники. Ми потребуємо простого доречного та прямого духовного шляху, який надав би можливість перетворити стрес та напругу сучасного життя в життєдайну силу, що відсікає матеріалізм, прив’язаність до мирського життя та пробуджує всередині нас реалізацію Буддової природи.
 
Медитації Великої Лінії Дрікунґ є простими, але дієвими. Вони дають нам можливість, як і тисячам людей в Тибеті, опанувати практику Пхови, що перетворює неминучий для кожного досвід смерті у перехід до реалізації Девачену, Блаженної Чистої Землі.

Вчення Дзоґчену Лінії Дрікунґ Каґ’ю –

практика з Терма  Глибокого  бачення

Вчення Дзоґчену Лінії Дрікунґ Каґ’ю

Практики Янґ Заб охоплюють саму суть вчень Тантри і є одними з найглибших серед усіх Ян. Ці практики Дзоґчену є унікальними для Лінії Дрікунґ Каґ’ю тим, що вони були відкриті тертоном Дрікунгу (віднахідником схованих скарбів терма) Рінченом Пунцоґом, котрий був 17-м утримувачем трону Великого Ордену Дрікунґ Каґ’ю.
 
У восьмому столітті цар Трісонґ Децен, еманація Манджушрі, запросив Ґуру Рінпоче до Країни Снігів з проханням підкорити ворожі демонічні сили, що заважали поширенню Дхарми. Дочекавшись бажаного та заснувавши монастир Сам’є, владика незабаром помер і царем став його син  - принц Мутик Ценпо, який отримав посвячення в практики Янґ Заб від самого Ґуру Рінпочє.
Незабаром молодий цар відчув увесь тягар відповідальності управління державою, тож часу на практику Дхарми у нього геть не залишилось. Ґуру Рінпочє передбачав часи, коли вчення Дхарми занепаде через збільшення впливу невідання та негативних емоцій на свідомість живих істот. Ґуру Рінпочє отримав вчення Глибокого Бачення (Янґ Заб) від Кунтузанґпо (дхармакаю), ста мирних та гнівних божеств та п’яти буддових сімейств (самбхогакаю) та від Тулку Ґараба Дордже (нірманакаю). Пророкувавши, що ці вчення будуть особливо ефективними в часи майбутнього духовного занепаду, він передав вчення Янґ Заб своїм ученицям - Мандараві, що досягнула веселкового тіла, та Єше Цоґ’ял. Ґуру Рінпочє наказав їм створити шість копій цієї практики на листах із золота, бірюзи, міді та інших цінних матеріалів. Після цього копії текстів були загорнуті в дорогоцінні тканини та заховані Єше Цоґ’ял в Зото Тердромі, вапняному масиві на півночі, в печері під назвою Зала Великого Зібрання Тих, що Тацюють у Небі (Кхадро Цок Кханг Кірі Янг Зонг Намкха Пхуг).
 
Великий провидець Дрікунґ Тертон Рінчен Пунцоґ, еманація царя Мутіка Ценпо, віднайшов терма Янґ Заб в першій половині 16 сторіччя. Практики Янґ Заб передавалися безперервно лінією передачі Дрікунґ Каґ’ю та дійшли до теперішнього часу.