Інші Вчителі

Ламчен Ґ’ялпо Рінпоче

Lamchen Gyalpo RinpocheЛамчен Ґ’ялпо Рінпоче знаний як видатний вчений та високореалізований практик Дзоґчену і Магамудри. Він багато й докладно навчався у найвидатніших майстрів тибетського буддизму та має унікальні здібності передавати дгармічні вчення, зокрема згідно з традицією Дрікунґ Дзоґчену.

Дрікунґ Ламчен Ґ’ялпо Рінпоче народився в 1939 році в районі Нанґчен, що в Східному Тибеті. Він був визнаний реінкарнацією Лами Пхурґи (1883-1938). Лама Пхурґа був відомий своєю здатністю бачити минулі, теперешні та майбутні життя людей та інших істот. По його смерті, пошук його реінкарнації почався з передачі Його Святості, 34-ому Дрікунґ К’ябґону Шіве Лодрьо, списку новонароджених кандидатів. Його Святість Дрікунґ К’ябґон визначив знаки зодіаку та роки народження батьків нового Тулку. Його Святість 16-й Кармапа в медитації узрів ім’я матері. Його Превелебність Тай Сіту Пема Ванґчен написав листа батькові нового Тулку.

У п’ять років його возвели на трон як Тулку згідно з віщуванням і пророцтвами, і він почав традиційне буддійське навчання в монастирі Ло Лунґкар Ґон.

Від Його Святості 16-го Кармапи, Ґ’ялпо Рінпоче отримав такі глибокі вчення, як Магамудра і Циґ-чіґма Кармапи Ранґджунґ Дордже; від Сіту Пема Ванґчука – посвячення, коментарі та сутністні настанови; від Зиґара Конґтрула Рінпоче – Рінчен Терзо й посвячення, коментарі та сутністні настанови стосовно практики всіх божеств-їдамів; від Ріпа Селджє – посвяти та вчення Роду передачі Карма Каґ’ю; і від Ділґо Кх’єнце Рінпоче – н’їнґмапінські тантри, садгани та сутністні настанови в цілому, й учення Н’їнґтіґ Ябжі зокрема.

Ґ’ялпо Рінпоче отримав численні аспекти дзоґченівських посвят, учень та передання сутністних настанов з особливим наголосом на вчення Лонґчен Н’їнґтіґ від таких просвітлених майстрів як Полі Кхенчен Доржечанґ, Ньошул Кхенпо Джампал Дорже та Кхенпо Тубтен Рінпоче. Від колишнього Друкпа Чоґона, Друкчена Тамче К’єнпа та від Йоґе Ріґзіна він отримав ретельне введення в саму сутність Магамудри, Дзоґчену і вчення Роду передачі Друкпа Каґ’ю, з особливим наголосом на традицію ваджрових пісень (дога). Від свого корінного ґуру, Кхуну Рінпоче Тензін Ґ’ялцена (який був скарбницею всіх традицій буддизму), Ґ’ялпо Рінпоче отримав чисті автентичні вчення з Магамудри та Дзоґчену, з особливим наголосом на практики трекчо й тоґалу.

Вчення великих майстрів Рінпоче практикував, починаючи з основоположних початкових практик, і включно зі стадіями творення й звершення. Його практика була насичена рітрітами, зокрема трьома Головними рітрітами та численними затворами звершення різних їдамів.

Ґ’ялпо Рінпоче проявляв себе в різних ролях: він не тільки тулку і монах, він також був регіональним очільником та адміністратором у тибетському уряді Далай-Лами в вигнанні – він Лама, який проявляє себе в різних аспектах, перебуваючи незмінно в суттєвій природі свідомості.

Склад «ґ’ял» в його імені означає «Владика всіх родів Дгарми» і стосується внеску Ґ’ялпо Рінпоче у відродження традиції Дрікунґ Каґ’ю у вигнанні. Зокрема, Ґ’ялпо Рінпоче відшукав місце, зібрав гроші та купив землю, де зараз є «трон» (головні монастир, вища школа та адміністративний центр) Роду передачі Дрікунґ Каґ’ю у вигнанні, в Індії.

Щоб дійти до всіх послідовників Роду передачі, Ґ’ялпо Рінпоче об’їздив усі без винятку монастирі Дрікунґ Каґ’ю від регіонів Східного Тибету до гори Кайлаш. Він також допоміг Його Святості Дрікунґу К’ябґону Рінпоче у написанні історії Дрікунґу та подібних текстів, і надав неоціненну допомогу в збереженні дгармічного Роду передачі у складні часи на початку вигнання. Подібним чином, Ґ’ялпо Рінпоче також створив основні умови для заснування Трону Дорже Драґа (Роду передачі Н’їнґмапінської традиції) в Сімлі.

В юності Ґ’ялпо Рінпоче був також Ваджровим майстром, Регентом та Умзе попереднього Ло Бонґтрула Рінпоче в його монастирі Лунґкар Тубтен Шедруп Лінзі, де він був у рітріті.

У вигнанні Ґ’ялпо Рінпоче 11 років служив у Тибетському уряді на посаді старшого секретаря і потім на посаді Директора тибетського ремісничого Центру в Сімлі, в Індії. Наприкінці тих 11 років, на прохання Дрікунґа К’ябґона Рінпоче, Ґ’ялпо Рінпоче перейшов на посаду особистого секретаря Його Святості. Далі Ґ’ялпо Рінпоче також працював на посаді генерального секретаря Інституту Дрікунґ Каґ’ю під час його заснування й багато допомагав упродовж різних стадій відбудови та розвитку Роду передачі Дрікунґ Каґ’ю у вигнанні.

Друпон Еше Занґмо (Рейчел Доддз) та Джорджио Савіліано

Друпон Еше Занґмо (Рейчел Доддз) та Джорджио Савіліано
Друпон Єше Зангмо є ученицею Ґарчена Рінпоче з 1999 року; у 2008 році вона завершила традиційний трирічний рітріт в Альморі під наставництвом Чампа Рігзін Рінпоче, і продовжила поглиблене вивчення практик і ритуалів. У 2010 році Й.С. Четсанґ Рінпоче уповноважив К’ябже Ґарчена Рінпоче дарувати Рейчел титул Друпон (Рітрітний Майстер).

Рекомендаційний лист Ґарчена Рінпоче для Рейчел Доддс:

Рейчел Доддс (Єше Занґмо) стала моєю ученицею у1999 році. Відтоді й до 2004 року вона відвідала усі літні рітріти у Чіно Валей, Арізона, де вивчала буддійську філософію та практики медитації. Вона жила і працювала в Інституті Буддизму Ґарчен в Арізоні, де практикувала щоденно, а також завершила стоденний рітріт по Чотирьох думках у 2002 році.

З 2003 по 2004 роки вона активно займалася організацією першого трирічного рітріту за участі західних учнів лінії Дрікунґ Каґ’ю. Цей рітріт проходив у Альморі з 2004 по 2008 роки під покровительством Й.С. Четсанґа Рінпоче та керівництвом Друпона Чампа Рігзін Рінпоче за монашою традицією. Також в рітріті брати участь ченці Дрікунґ Каґ’ю з різних регіонів Гімалаїв. Під час рітріту Рейчел практикувала повний П’ятищаблевий шлях Магамудри та Шість Йоґ Наропи, вогняні пуджі та опанувала усі аспекти ритуалів. З 2008 по 2009 роки Рейчел продовжила вивчення ритуалів, зокрема будування піщаних мандал, виготовлення торм, й поглибила свої знання різноманітних аспектів практик трирічного рітріту. Мешкаючи при бібліотеці Сонґстен у Дерадуні, Індія, вона допомагала Й.С. К’ябґону Четсанґу Рінпоче у різних справах та поглиблювала знання класичної та розмовної тибетської мови.

Я дуже задоволений прогресом Рейчел у її практиці та академічних заняттях і цілковито ручаюся за неї як за вчителя Дгарми. Я упевнений в якостях внутрішнього опанування та зовнішньої практики Рейчел, у її погляді та медитації. За ці якості Рейчел, за її щире бажання приносити благо істотам, я отримав від К’ябґона Четсанґа Рінпоче право присвоїти їй титул Друпона або Рітрітного Майстра.

Підписано: Кончок Ґ”ялцен (К’ябже Ґарчен Тріптрул Рінпоче)

16 лютого 2010 р.

Джорджио Савіліано поєднав вивчення хатха-йоґи багатьох традицій з інтенсивною практикою буддійської традиції Дрікунґ Каг’ю, що робить його унікальним вчителем з особливим розумінням дихання, тіла та свідомості. Він чотири роки навчався у Вищому інституті Італійської Федерації Йоґи та два роки в центрі йоги Сатьянанди (у 2004 році отримав диплом Біхарського університету Йоги, Індія). У 2006 році Джорджио вирішив поглибити практику медитації і в Індії зустрівся з Його Святістю Четсангом Рінпоче, прийняв Притулок у Трьох Перлинах і розпочав навчання П’ятищаблевому Шляху Магамудри і Шести Йоґ Наропи.

Джорджіо провів більше 3 років у рітріті в Індії з початку 2006 до 2009 року під керівництвом таких рітрітних майстрів як Друпон Чампа Рінпоче, Друпон Сонам Кунга Рінпоче і лама Ману з Чилі, який завершив два трирічних рітріти в традиції Дрікунґ Каґ’ю. Джорджио також отримав Вчення про Шести йоґам і Магамудра, а також багато посвячень від Його Превелебності Ґарчена Рінпоче.

Джорджио викладає хатха-йогу в Італії і Швейцарії більше 15 років , а також допомагає рітрітантам та студентам Міларепа Рітріт Центру в Німеччині, через вивчення взаємозв’язку тіла, дихання та свідомості, що має надзвичайне значення на йоґічному шляху тибетського буддизму.