Шаматха

Що Таке Шаматха?

Шаматха (тиб. “шіней”, англ. “calm abiding”) — спокійний та врівноважений стан свідомості, який досягається за допомогою медитації, під час якої свідомість залишається зосередженою на об’єкті без відволікань, надмірної ментальної збудженості чи притупленості. Таким чином, ця практика допомагає розкрити усвідомлення, що слугує основою для подальших практик, таких як віпаш’яна (тиб. “латонґ”, англ. “special insight”) чи практика Їдама. Стабільна свідомість, яка заспокоюється внаслідок практики шаматхи, вважається першим щаблем у практиці Магамудри.

Для чого практикувати шаматху?

Важливо розуміти що має відбуватися під час практики шаматхи. Ця практика розвиває зосередження й здатність не відволікатись, і внаслідок цього свідомість заспокоюється. Яким чином це відбувається? Коли ми здатні зосереджуватися односпрямовано на об’єкті, це призводить до здатності не чіплятися за негативні емоції, що постають в свідомості внаслідок кармічних звичок. Що таке чіпляння за негативну емоцію? Наприклад, вам хтось наступив на ногу й замість того, щоб вибачитися, нагримав на вас, внаслідок чого ви відчули образу чи злість, або страх і власну нікчемність. Тепер, якщо наша свідомість більш-менш стабільна, ми одразу ж усвідомимо що ви маємо певну емоцію. Якщо усвідомлення поки ще не настільки потужне, щоб розчинити емоцію, ми можемо вжити вмілий засіб – культивувати співчуття до особи, яка нас образила, або осмислювати закон карми і т.д. Якщо ж ми не усвідомили свою негативну емоцію, тоді ми повністю віддаємося їй та переймаємося нею (це і є чіпляння), внаслідок чого ця емоція породжує цілу низку негативних думок і почуттів. Якщо ми розсердилися, це стає основою для сварки з особою, яка нас образила, або ж приходимо додому в поганому настрої й псуємо настрій своїй родині. Наші дії зафарбовані негативним настроєм, а кожна дія принесе колись кармічний плід. Окрім того, що ми самі страждаємо, ми ще й розповсюджуємо страждання навколо себе – це подібно до ланцюгової реакції. Практика шаматхи та усвідомлення допомагає не чіплятись за негативні емоції, й тим самим запобігає виникненню ще більшої кількості негативних емоцій. Тоді ми вже не створюємо нової карми і підрізаємо корінь самсари.

По-суті, самсара (коло) так і повторюється (або, ми можемо сказати, живить саму себе) знову й знову: внаслідок кармічних нашарувань ми реагуємо на те, що постає певними негативними емоціями. Коли виникає емоція, ми не можемо просто дозволити їй спокійно розчинитися – ми хапаємося за цю емоцію і вона стає основою для породження безлічі нових несвідомих негативних емоцій, думок і дій. Рано чи пізно вони приведуть до певних наслідків. Крім цього, коли ми несвідомо хапаємося за негативну емоцію, в нашій свідомості ще більше закріплюється звичка мати негативні емоції, що призведе до того, що наступного разу ми матимемо ще більший нахил до того, щоб в подібній ситуації відреагувати так само. І чим глибше закоріниться ця звичка, тим менш контрольованою і потужнішою ставатиме негативна реакція. Це називається кармічний нахил. Якщо не практикувати усвідомлення і нічого не робити, тоді такі нахили послідують за істотою в наступні життя. Іноді ми бачимо як деякі дуже маленькі діти мають сильні нахили до того, щоб бути щедрими і добрими, або ж навпаки. Звичайно, батьки та виховання відіграють велику роль у формуванні дитячого характеру, але часами буває й таке, що батьки самі не можуть зрозуміти звідки у дитини певні риси характеру або таланти. Буває таке, що в тих самих батьків кілька дітей з дуже різними психологічними нахилами. І ці нахили є тим, що ми називаємо кармічним нахилом, що сформувався в минулих життях.

Саме практика шаматхи дає нам той ключик, за допомогою якого ми можемо покинути в’язницю самсари.

Як Практикувати Шаматху?

Під час практики шаматхи дуже важливо сидіти так, щоб спина була рівною. В тонкому тілі розташована величезна кількість енергетичних каналів, по яких протікає прана. Найважливіший канал — центральний. Внаслідок правильної практики, що розкриває і стабілізує усвідомлення, прана входить в центральний канал. Якщо спина рівна, тоді центральний канал є випрямленим і прана рухається без перешкод. Рух прани в центральному каналі приводить до пережиття природи свідомості (Магамудри або Дзоґчену). Також дуже важливо молитися до Лами й Трьох Перлин. В нашій традиції жертовність до Ґуру являється необхідним аспектом будь-якої практики, тому що любов і жертовність розкриває наше серце і допомагає позбутися чіпляння за его. Звичка чіплятись за его є великою перешкодою на шляху до пережиття нашої пробудженої природи свідомості. Якщо ми здатні відкинути це чіпляння, то завдяки відкритості і любові до Ґуру, Його реалізація перетікає в нашу свідомість і ми усвідомлюємо, що сутність нашої свідомості невід’ємна від свідомості нашого Ґуру.

Є багато рівнів шаматхи, але нам зараз найважливіше зрозуміти техніку цієї практики. Є шаматха з об’єктом, а є шаматха без об’єкту.

В якості об‘єкта зосередження можна обрати зовнішній або внутрішній об‘єкт. Коли ви тільки починаєте практикувати шаматху, обирайте об‘єкт, на якому вам легше зосереджуватись. Можете спробувати різні об‘єкти, щоб відчути і зрозуміти який краще підходить саме вам. Важливо слухати себе і пам‘ятати, що наша мета — розвиток здатності нашої свідомості зосереджуватись, не відволікатись, і підтримувати стабільне усвідомлення. Якщо ви відчуваєте, що обраний об’єкт зосередження вам не підходить, ви можете обрати інший об’єкт, та коли ви вже зупинились на певному об‘єкті, важливо його дотримуватись, щоб заглибитись в практику.

Технік шаматхи з об’єктом є дуже багато і ви можете знайти багато інформації про них в буддійській літературі. Нижче подаємо кілька прикладів з інструкціями по практиці.

Шаматха з Зовнішнім Об‘єктом

Зовнішнім об’єктом для зосередження може бути будь-який предмет: камінчик, маленька статуетка Будди, шматочок дерева і т.д. Бажано щоб об’єкт, який ви вибираєте для зосередження, був простим і нейтральним, і не стимулював виникнення зайвих емоцій і думок.

Розташуйте об’єкт таким чином, щоб він був приблизно на відстані витягнутої руки перед вашими очима. Дивіться на об’єкт не аналізуючи його форму, колір і т.д. Просто дозвольте йому бути присутнім в вашій свідомості. Як тільки ваша увага розпорошуватиметься, м’яко повертайте її до об’єкту. Не впадайте у відчай якщо ви зауважили що здатні зосереджуватися протягом дуже короткого часу або взагалі не здатні зосереджуватися. Тут важливо мати терпіння. Здатність однонаправлено зосередитись на об’єкті навіть протягом кількох секунд — це вже є дуже добрий результат для початківця. Коли ви помічаєте, що відволіклись, тоді знову і знову повертайте увагу до об‘єкту. Продовжуючи тренуватись, ви згодом помітите як покращується здатність до зосередження, а також як зростає усвідомлення.

Шаматха з Внутрішнім Об‘єктом

Коли ми практикуємо шаматху з внутрішнім об’єктом, це може бути дихання, візуалізація (наприклад ваджри на кінчику носа, сфери під пупком, тощо), мантра, і т.д.

Дихання

Оскільки дихання є динамічним процесом, спочатку для кращого зосередження можна сфокусувати увагу на одній точці, наприклад, на кінчику носа, де повітря входить у ніздрі або на точці під пупком. Можемо в цій точці візуалізувати сферу або ваджру, а саме дихання допомагатиме згадувати й повертатися до об’єкту зосередження коли ви відволікатиметесь.

Також, то щоб менше відволікатись, можемо рахуватм видихи, наприклад від 1 до 21, а потім в зворотньому напрямку від 21 до 1. Дуже важливо щоб ви рахували не механічно, а усвідомлюючи те, що ви робите. Коли будете зауважувати, що рахуєте механічно, тоді починайте рахувати спочатку. На початку мало хто здатний свідомо дорахувати до 21, але коли вдасться завершити весь цикл (дорахувати до 21 й назад), тоді можете робити помітку на папері, щоб по завершенню медитативного сеансу побачити скільки повних циклів ви нарахували за весь сеанс. Таким чином можна слідкувати за прогресом в цій практиці.

Візуалізація

В цій техніці об’єктом зосередження є візуалізація кульки чи краплі під пупком (в основі центрального каналу). Неважливо якого вона кольору: вона може бути прозорою, або червоною, проте важливо, щоб всередині вона мала сферу, яку неможливо зруйнувати — тобто це діамантова, ваджрова сфера. Наприклад, спробуйте зосередитися на прозорій кульці з червоною сферою в центрі. Щодо розміру — чим менша сфера, тим кращим буде зосередження. На початку можете візуалізувати, що сфера є розміром з горошину чи навіть більшою — настільки наскільки вам зручно, щоб ця візуалізація не зникала. Якщо вам важко не відволікатися, тоді можете візуалізувати як ваше дихання і прана, яка входить із диханням, рухається в центр цієї кульки. Намагайтеся не відволікатися від візуалізації. Коли ж зауважили, що відволіклись, забули про об’єкт і думаєте про щось інше, тоді знову й знову повертайте увагу до об‘єкту. Не намагайтеся оцінювати чи у вас добре виходить, оскільки самий процес оцінки – це також відволікання. Мета полягає в тому, щоб увагу утримувати на візуалізації незалежно від того,наскільки важливою здається думка, що вас відволікає. Будь-яка думка може почекати до кінця сеансу медитації.

Можна поєднати візуалізацію кульки з диханням. Для цього ми продовжуємо візуалізувати кульку в основі центрального каналу, але цього разу ми також рахуємо дихання. Коли ми вдихаємо, всередині кульки вимальовуємо червону цифру «1», коли видихаємо, все ще візуалізуємо цифру «1» і утримуємо цю візуалізацію до повного видиху. Коли починаємо наступний вдих, в цей час малюємо цифру «2» червоного кольору, і під час видиху продовжуємо зосереджуватись на цій цифрі «2». Цифра не має виходити за межі кульки. Таким чином порахуйте від 1 до 10, а потім від 10 до 1. Ця динамічна візуалізація полегшує зосередження на об‘єкті і допомагає відвернути увагу від несвідомого формування думок до свідомого вибудовування візуалізації. Тобто ми відвертаємо рух енергії від несвідомого до свідомого. Або можемо сказати, що трансформуємо несвідоме мислення в свідоме.

Якщо під час практики виникає багато несвідомих думок, можемо додати свідоме рахування. Як і в попередній техніці, ми візуалізуємо кульку під пупком, але тепер, коли коли вдихаємо і малюємо цифру «1», ми також промовляємо про себе «один». Під час видиху, ми продовжуємо промовляти: «один», «один», «один». Таким чином, це промовляння слова (концепції) «один» допомагає пам‘ятати про візуалізацію і не відволікатись на несвідомі думки. З наступним вдихом, візуалізуємо цифру «2» і промовляємо про себе «два». Під час видиху, продовжуємо промовляти про себе «два». Так рахуємо від 1 до 10 і назад від 10 до 1, або, якщо ви можете, то до 21 і назад. Цей засіб допоможе знову й знову повертати увагу до візуалізації. Поки увага слабка, нам легше утримувати зосередження на об’єкті (сфері) вживаючи динамічний процес, де концепція постійно змінюється, але свідомо. Справа в тому, що прана постійно рухається і набирає форму тих думок, емоцій і станів, до яких ми маємо нахил. Часто це просто несвідома звичка мати певні реакції і настрої. І ця звичка перекриває бачення того, як і звідки ці всі емоції походять. В практиці шаматхи ми вживаємо всі ці різні техніки для того, щоб заспокоїти ці хмари несвідомих емоцій, що живлять самсарне сприйняття. Коли свідомість заспокоюється, саме тоді в цій самій свідомості і розкривається усвідомлення. Вживаючи усвідомлення ми починаємо бачити сутність самої свідомості.

Мантра

Лама Ґарчен Рінпочє також подавав медитацію, де зосереджуватись слід на повторенні складів мантри ОМ А ХУНҐ. Коли ми вдихаємо — повторюємо про себе «ОМ». Склади не обов‘язково візуалізувати чи говорити вголос. Під час паузи між вдихом і видихом — промовляємо про себе «А». Коли видихаємо повітря — промовляємо про себе «ХУНҐ». Основним об’єктом зосередження має бути місце під пупком, де є склад «А». Можемо візуалізувати що повітря, яке ми вдихнули, розчиняється в складі «А» під пупком. Під час паузи між вдихом і видихом можемо ненадовго затримати подих (наскільки це комфортно), і намагатись помітити стан без думок і концепцій. Під час видиху продовжуємо зосереджуватись на місці під пупком, промовляючи про себе «ХУНҐ». Під час наступного вдиху знову промовляємо про себе «ОМ», продовжуючи зосереджуватись на місці під пупком.

Коли зосередження стане стабільним, цю техніку можна поєднати з практикою каналів та вітрів тонкого тіла, але для цієї практики необхідно отримати додаткові інструкції.

Шаматха без об’єкту

Коли ми навчимося зосереджуватися на об’єкті, можемо обрати об’єкт і вживати ту ж саму техніку тільки без об’єкту. Шаматха без об’єкту відрізняється від Магамудри тим, що шаматха – це витворений, концепційний стан, і якщо це навіть стан без думок, він не є всеосяжним, в той час як стан Магамудри є спонтанним, природним і всеосяжним. Пережиття Магамудри може виникнути під час практики шаматхи або віпаш’яни. Коли ваше зосередження на об’єкті є стабільним і присутнє усвідомлення, тоді іноді ви можете зауважити що об‘єкт вашого зосередження розчиняється, але лишається ясне усвідомлення тотальної присутності і всеосяжності. Звичайно, стан Магамудри неможливо описати, але коли ви маєте це пережиття, ви не маєте сумніву що це пережиття природи пробудженої свідомості. Коли такий стан виникає, тоді ми полишаємо об’єкт і перебуваємо в цьому природному стані. Коли це пережиття зникає, тоді ми знову повертаємося до об’єкту, на якому зосереджувалися до цього.

Підсумок

Практика шаматхи не є метою сама по собі. Радше, вона є засобом для заспокоєння свідомості, а це є першим кроком в практиці Магамудри. Коли свідомість спокійна, тоді усвідомлення природно постає. Ми вживаємо різні техніки шаматхи для того, щоб розвинути стабільне зосередження та усвідомлення. Усвідомлення, в свою чергу, разом з жертовністю до Лами –це шлях до Магамудри й швидкої реалізації всіх якостей Будди.

Основою для цієї статті є вчення та настанови Лами Журавки Дазанґ. Якщо ви маєте намір практикувати шаматху чи вже це робите і маєте питання, пишіть нам на [email protected] чи у месенджер фейсбук сторінки, а ми передамо їх Ламі Журавці Дазанґ.

Корисні посилання: