Намо Ґуру! Вчителю слава!
Одної гожої днини, як Джєцун Міларепа медитував на Багряній Скелі в Ґунґтханґу, до нього завітав чоловік, який назвався йоґіном.
— Звідкіля ти? – запитав його Міларепа.
— З князівства У, – відповів той. – Начувшися про Джєцуна Міларепу, я подався його шукати. Це Ви Міларепа?
— Так.
— Прекрасно. Ламо, – звернувся йоґін до Міли, – мене дивує, як Ви можете спокійно бути в цій моторошній глуші. Вам тут не лячно?
— Ну, якщо практик Дгарми боїться бути в безлюдних горах, то він не звідав смаку справжньої йоґи, а називатися йоґіном не може й поготів, – відповів Міларепа. – Якщо хочеш іти шляхом буддійської йоґи, найперше мусиш у процесі вивчення й осмислення визначити собі мету – природний стан, сутністну природу свідомості-ума. Потім, отримавши суттєві настанови від досвідченого Лами, й не слідуючи за плином думок та ігрищ концепційного розуму, наполегливою роботою над собою маєш реалізувати мету практики вмиротворення та медитації глибокого прозріння в суть природи ума. Такий от практик заслуговує на те, щоб називатися йоґіном. А хто тиняється по містам, не маючи досвіду медитації та, прохаючи милостині, коять усе, що їм заманеться, прикриваючися личиною «тантричної вольності», то є шарлатани – дурять себе й інших. Послухай-но:
Пане Дгарми доброти несхитної,
великий Марпо Тлумачу,
благаю Вас – благословіть!
У стані Магамудри
справжній йоґін не боїться
навіть смерті
свого тіла ілюзорного.
Він ясно усвідомлює,
що явища усі – ілюзія,
тож справжній йоґін не боїться
навіть бісів найпідступніших.
Він переміг в собі
чіпляння до цього життя,
тож справжній йоґін не боїться
навіть цілковитої руйнації
усіх трьох сфер.
Він здатний навспак обернути
плин бодгічітти в лотосі,
тож справжній йоґін не боїться
навіть смерті й переходу
в інші виміри буття.
Йоґін схвально закивав головою:
— Чудово, Джєцуне Ламо. Повідайте, будь-ласка, про те, як проявляється світ.
На те Міларепа заспівав:
Вклоняюсь істинному Ламі,
Який мені як на долоні
Ілюзорність усіх явищ показав.Чи знаєш, друже,
Що таке є прояви?
Я тобі повім.
Всі явища – це те, що проявляється;
Непробудженим істотам вони
Являються самсарою,
А для пробуджених вони –
Осяйна дгармакая.
Коли усе, що постає,
Сяє дгармакаєю –
Це найвищий Погляд.
Завжди його плекай.Чи знаєш, друже,
Як плекати ум?
Я тобі повім.
Свій ум ти не ґвалтуй
І не маніпулюй.
В кайдани контролю
Не сковуй його.
Розслабся, як дитя мале.
Будь наче море під час штилю,
Як лампа, що себе освітлює,
Як бездиханний труп.
Звільни свій розум
Від неспокою думок.Чи знаєш друже,
Як думки сприймати?
Я тобі повім.
Як сила сонця
Розчиняє темряву,
Так в світлі ясно́го усвідомлення
Зникають звички-помисли.
Сприймай думки́ як сон,
Що без реальної основи.
Сприймай їх як відлуння.
Сприймай їх як веселку,
Що ясно проявляється,
Але несубстанційна.
Сприймай їх наче
Неділимий простір.Чи знаєш, друже,
Як досвід виправляти?
Я тобі повім.
Хоч би який був сильний вітер,
По-суті він порожній.
Хоч би яка висока хвиля здійнялася,
Вона частина моря.
Хоч би які рясні чорніли хмари,
Вони лиш прояв неба.
Щоб споглядати ум-у-русі,
Застосовуй метод
Осідлання прани своєю свідомістю.
Як злодії-думки крадуть у тебе
Силу усвідомлення,
Задіюй метод
«Розпізнання злодія».
Як ум відволікається –
То метод «Птаха на човні у морі».Чи знаєш, друже,
Як практикувати?
Я тобі повім.
Так практикуй,
Як воссідає лев.
Так практикуй,
Як лотос виростає із багна.
Так практикуй,
Як слон, що збожеволів –
Без жодних гальмів.
Так практикуй,
Як чистим і прозорим
Є гірський кришталь.Чи знаєш, друже,
Якими будуть наслідки?
Я тобі повім.
Дгармакая – «тіло» Дгарми –
Проявиться неконцепційністю.
Самбгоґакая – «тіло» насолоди –
Сяючим блаженством.
Нірманакая – «тіло» еманації –
Чіткістю і ясністю.
Свабгавікакая – «тіло» суттності –
Одвічною шуньятою.
«Три тіла» – для тих, хто розділяє,
Тим не менше, в дгармакаї
Немає жодного розподілу.Погляд, плекання, сприйняття,
Виправлення, практика і наслідки –
Такі шість компонентів
Йоґічної практики.
Ти це второпав, йоґіне?
Натхненний почутим, той чоловік вклонився Міларепі та попрохав у нього посвячення і настанов з практики Дгарми. Кажуть, він став добрим йоґіном, добре практикував Дгарму й досягнув вищої реалізації.
