10. Любов

Існує чиста любов і потьмарена любов. Різниця полягає у власництві або відпусканні. Чиста любов – корінь сталого щастя. Потьмарена любов породжує самі лише страждання. Потьмарена любов – понівечена еґо та власництвом, призводить до ревнощів, тоді до гніву, і врешті – до роз’єднання. Чиста любов, вільна від почуття власництва, веде до гармонії та миру і навіть здатна трансформувати негативність вашого супутника. Стосунки в цьому випадку перетворюються на активність бодгісатви.

Той, хто розуміє природу розуму, може навіть навмисне обирати собі негативного партнера для спілкування, оскільки бачить несталість негативних емоцій; вони приходять і зникають. Бентежний розум вашого друга і ваш власний розум – у своїй суті тотожні. Чиста любов являє собою зерно щастя упродовж всіх життів. Тож, для того, хто дійсно розуміє природу свідомості, порушення обов’язків-самай неможливе. Навіть якщо трапляються чвари, ці тимчасові прояви ніколи не знівелюють першорядність і перевагу панування любові.

Не запізнавши природи розуму, людина чіплятиметься і намагатиметься володіти. Тоді ми приязні з тими, хто приязний до нас, і неприязні з тими, хто до нас неприязний. Така любов плинна і не може тривати.

Чиста любов триватиме завжди. І моя любов до вас триватиме завжди.

Ліцензія Creative Commons