Як формальний медитативний сеанс краще за все робити цю практику на світанні, та насправді варто робити її протягом дня. Ви можете практикувати її коли дихаєте, адже ж ви дихаєте завжди, правда? Коли вдихаєте, думайте: “ОМ”. Ви не мусите візуалізувати це або промовляти вголос, просто думайте: “ОМ”. Коли вітер дихання дістається пупка, думайте: “А”; коли видихаєте, думайте: “ХУНҐ”.
Головне зосереджуйтеся на “А” в пупку. “А” має природу вогню і є жаром. Коли вдихаєте, думайте, що вітер дихання розчиняється в “А”, що знаходиться в пупковій чакрі. Суть вітру дихання зберігається всередині, а зужите повітря завжди виходить. У формальному медитативному сеансі, вдихаючи, думайте, що притискаєте донизу верхні вітри і водночас, м’яко скорочуючи анус, підтягуєте вгору нижні. Це “воз’єднання верхніх та нижніх вітрів” створює яйцеподібну сферу в пупковій чакрі. Затримайте дихання на короткий час і споглядайте природу розуму.
Не утримуйте вітер дихання надто довго, лише доки це є комфортним. Знову видихайте, думаючи: “ХУНҐ”. У вашій повсякденній діяльності не має потреби затримувати дихання; ви можете просто природно дихати і думати: “ОМ А ХУНҐ”. Центром зосередження завжди є полум’я в пупковому центрі, й врешті решт тепло з’явиться. Насправді це тепло вже там, але пересічні істоти його не розпізнають. Ця практика є чудовим методом підтримування уважного усвідомлення; це метод об’єднання розуму з праною. Якщо нам бракує усвідомленості, прана та розум розділені й ми впадаємо в оману.
