Коли ви медитуєте, просто відпочивайте і споглядайте природу свого розуму. Там буде такий проміжок, де попередні думки вже минули, а наступні ще не виникли, й у цьому просторі немає жодних фіксацій. Якщо ви розпізнали цей простір, просто будьте в ньому.
Неможливо сказати, що цю мить порожнечі було видно, але й сказати, що її не видно, також не можна. І саме того, хто думає: “Я побачив це” ми маємо розпізнати. І так само ми маємо розпізнати того, хто думає: “Я цього не бачив”. Це саме той, хто виконує всі дії. Це саме той, кого ви повинні розпізнати як природу вашого розуму. Ця природа не підлягає поняттям “виникання” і “зникання”, вона завжди лишається як простір. Думки приходять і зникають, тож не тримайтеся за них, але приділяйте увагу тому, що завжди лишається, незалежно від того, що з’являється і зникає довкола.
