37 Практик Бодгісатв

Перш  за  все  треба  зрозуміти,  що  отримати  це  безцінне  людське  життя  з вісімнадцятьма дорогоцінними пільгами не дуже просто. Нам може спасти на думку: «На Землі стільки людей! Хіба отримати людське життя це так важко?» Щоб зрозуміти це,  ми  маємо  порівняти  кількість  живих  істот  усіх  шести  сфер  і  тільки  тоді  ми побачимо справжню картину. Люди є лише незначною часткою всіх живих істот шести сфер.

Якщо бути точним, то просто стати людиною, мати людське тіло, то не так вже й важко – для цього достатньо лише подивититсь на статую Будди та відчути велику відданість та захоплення. Якщо ця відданість зберігається й не зменшується, то створюється причина для людського перенародження. Що насправді важко, так це отримати вісімнадцять дорогоцінних пільг. Треба усвідомлювати, що тільки одна чи дві людські  істоти  з  сотні  будуть  здатні  отримати  вісімнадцять  якостей,  які  роблять людське  життя  безцінним. Про  всі  ці  якості  говорилось в  інших  вченнях  і  люди, ознайомленні з вченнями, мають знати про них.

Ми всі повинні розуміти, що ці вісімнадцять якостей – це коштовності, які дуже важко отримати. При цьому тільки розуміти цінність кожної з них недостатньо. Потрібно постійно розмірковувати про них та медитувати на ці коштовні якості, тоді й тільки тоді ми насправді отримуємо користь від них. Наприклад, пригадаймо як багато людей мешкає в Тайвані. Скільки з них є буддистами? Зовсім небагато. А з цих буддистів скільки насправді практикують? Ще менше. Лише ті, хто справді практикує медитацію, і є ті люди, які володіють всіма вісімнадцятьма якостями. Отже, ті люди, які мають змогу приходити до Дхармічного центру та медитувати, дійсно отримали безцінне людське перенародження з його свободами та пільгами. Ті ж, хто не мають змоги практикувати, не важливо чи вони бідні, чи багаті й мають великий вплив, ці люди не володіють вісімнадцятьма безцінними якостями.

Ми повинні думати ось про що: число живих істот, які мають форму в шести світах, таке ж, як кількість піщинок в океані. Живі істоти, які не мають форми, ще численніші. Отже ті, кому поталанило отримати вісімнадцять рідкісних та безцінних якостей, повинні намагатись не змарнувати своє дорогоцінне життя на дрібниці та марноту, а вжити його продуктивно.

Дорогоцінне людське життя – як корабель. Якщо його вжити правильно, то цей корабель є коштовним самоцвітом. Якщо ж не поводитись з цим кораблем правильно, то він буде безцільно блукати хвилями океану самсари не тільки до самого кінця життя, але й далі знову й знову. Ті, хто знають, як вжити цей дорогоцінний корабель доцільно, досягнуть Буддового стану. Ті, хто не вміють його вжити, продовжуватимуть безцільно потерпати в океані самсари.

Наше тіло є важливим для нас, отже ми маємо годувати його та прикривати його теплим одягом, а коли хворіємо, то маємо лікуватись. При цьому не треба розбещувати своє тіло. Треба розуміти, що це тіло – як порожній будинок. Його використовують протягом цього життя, щоб досягти наступного. Отже, ми тільки позичаємо тіло з цією метою. Воно є скороминущим. Ми позичаємо це тіло, щоб завершити наші самсарні справи, накопичуючи благо заради наступного життя. Тому не треба надто сильно піклуватись про нього та захищати його. Якщо ми станемо занадто сильно захоплюватись своїм тілом, то потрапимо в пастку п’яти отрут, що призведе до перенародження в трьох нижніх сферах.

Найкраща порада – це вжити наше тіло правильно. Як саме? Наприклад, для того, щоб робити повні поклони. Поки ви робите поклони, ваші руки можуть боліти, спина розламуватись, але водночас це доможе вашій медитативній практиці, приносячі користь вам та іншим в прагненні досягти Буддового стану. Якщо ми не вживаємо тіло для просвітлення, то нащо ж піклуватись про нього? Наприклад, ми витрачаємо багато грошей на авто, яке використовується для бізнесу, щоб він приносив прибуток. Якщо ми не використовуємо авто за його призначенням, то навіщо ми його взагалі придбали? Отже, якщо ми вже позичили тіло, то маємо тепер використовувати його доцільно, привчати його до дисципліни та використовувати для практики медитації. Так само як ми користуємось авто, щоб заробити гроші, ми маємо користуватись нашим тілом для накопичення добрих дій та бодхічити, які ми зможемо вжити в нашому наступному житті.

Таким чином, «коли пощастило отримати це безцінне людське життя з його рідкісними свободами і пільгами», треба піклуватись про своє тіло та вживати його правильно. Вживати так само, як радить нам наступне речення: «щоб самому стати вільному та допомогти іншим звільнитися з океану циклічного існування». Всі живі істоти колись були нашими батьками і ми постійно повинні нагадувати собі, що допомогти їм звільнитись від страждань перенародження є нашим обов’язком. Як запобігти цим стражданням? Породжувати в собі люблячу доброту та співчуття, постійно працювати на користь всіх живих істот.

Багато людей думає так: «Я сьогодні так багато працював на роботі, що в мене просто немає часу нічого робити для блага інших живих істот, та й часу на медитативну практику в мене також немає». Але в дійсності ситуація виглядає так: люди, які працюють день і ніч, насправді практикують вдень і вночі. Якщо хтось працює і кожен день отримує платню, яку потім витрачає на свою родину та дітей, ця людина повинна пам’ятати ось про що: ті, на кого ми працюємо, наша родина, діти в минулих життях були нашими матерями та батьками, отже, коли ми культивуємо в собі прагнення підтримувати їх та приносити їм користь, ми культивуємо бодхічиту. Одночасно ми отримуємо гроші за нашу роботу й тим самим завершуємо намір принести користь і для себе. Коли ми породжуємо в собі альтруїстичну мотивацію допомогти іншим будь-якими нашими діями, ми практикуємо. Саме тому я сказав, що люди, які працюють день і ніч, насправді практикують вдень і вночі.

Розглянемо тепер речення «…пізнавайте (слухайте) Дхарму, осмислюйте її та медитуйте вдень і вночі… – це практика Бодхісатв». Коли ми отримуємо вчення від нашого вчителя в Центрі, або слухаємо записи мантр Ченрезіка або Тари, коли їдемо кудись в автомобілі, це і є певна форма «слухання» Дхарми. Коли ми чуємо звук мантри Ченрезіка, то маємо усвідомити внутрішнє значення цієї мантри – люблячу доброту та співчуття. Ченрезік несе співчуття живим істотам саме тому, що нам, живим істотам, бракує співчуття. Саме так треба сприймати мантру Ченрезіка.

Ми уявляємо, що всі живі істоти можуть бути вільними від страждань і досягти стану звільнення, при цьому вони можуть звільнитися також і від всіх причин та результатів страждання. Коли ми уявляємо це собі, ми дійсно спроможні породити в собі співчуття. Постійно пам’ятайте про біль та страждання всіх живих істот і про те, що метод подолання всіх страждань – це любляча доброта та співчуття. Якщо хтось може допомогти живим істотам пробудити в собі люблячу доброту та співчуття – це справжній метод подолання болю та страждань. Коли ми маємо таку настанову, ми практикуємо.

Коли ми практикуємо, ми думаємо не про наш власний біль та страждання, а про біль та страждання всіх живих істот. Якщо ми спроможні думати про біль та страждання всіх живих істот, ми починаємо розуміти, яким нескінченно малим є наше власне страждання. Коли ми палко бажаємо найскорішого звільнення всіх живих істот від болю та страждань, ми можемо побачити, що наш власний біль та страждання насправді взагалі нічого не варті. Якщо хтось починає так думати, це ознака того, що людина породжує бодхічиту. Якщо під час роздумів про страждання та біль живих істот людина починає плакати, це також є ознакою того, що людина породила в собі бодхічиту. Багато людей питає: «Як візуалізувати та практикувати бодхічиту? Якщо візуалізувати і практикувати, чи матимуть ці дії якусь силу?» Відповідь кожен має відшукати в собі самому. Наприклад, коли в минулому в Тайвані стався сильний землетрус, ми всі відчули біль та страждання людей, яких торкнулась ця трагедія. Якщо ми плакали, коли бачили страждання цих людей, та бажали їм скорішого одужання та подолання наслідків трагедії, це ознака того, що ми пробудили в собі бодхічиту.

Отже, постійно слухайте вчення та звуки мантр, а потім невпинно розмірковуйте про зміст цих вчень, візуалізуючи при цьому внутрішній зміст вчень та мантр, прагнучи, щоб стражадння всіх живих істот скінчились і вони досягли звільнення. Це і є три методи слухання, осмислення та медитації. Візуалізувати та практикувати люблячу доброту та співчуття дуже важко. Причина полягає в тому, що цьому заважають багато руйнівних сил. Які саме руйнівні сили заважають практиці люблячої доброти та співчуття пояснюється в наступному реченні – практиці №2.

Якщо ви маєте людське життя й зустрілися з ученням Будди, це не обов’язково означає факт того, що ваше життя є т.зв. дорогоцінним людським народженням з точки зору вчень Будди. Згідно з буддизмом, життя стає дорогоцінним лише в тому випадку, якщо ви дійсно вживаєте його для тренування свідомості й для звільнення від звички несвідомого слідування негативним емоціям і потуранню своєму его. Тренування свідомості й опанування негативних емоцій, вживаючи досвід вашого особистого життя, рано чи пізно призведе вас до просвітлення. В цьому й полягає цінність дорогоцінного людського втілення – воно є опорою для досягнення звільнення. Спробуйте визначити, чи ваше власне життя є дорогоцінним людським втіленням. Як це можливо визначити? Присвятіть один або більше сеансів медитації осмисленню вашого власного життя. Спочатку спробуйте по-чесному оцінити свою здатність утримувати усвідомлення під час медитації й у побуті. Потім подумайте про ваш сьогоднішній чи вчорашній день: скільки часу ви провели культивуючи своє усвідомлення, і скільки дій ви виконали пам’ятаючи про усвідомлення? Далі, спробуйте оцінити свої нахили, тобно яким реакціям ви автоматично потураєте в побутових ситуаціях? Чи ці автоматичні реакції направлені на захист вашого «я», а чи це альтруїстичне прагнення допомогти іншим? Наскільки ваше бажання принести користь іншим обмежується вашою родиною й друзями? Намагайтеся бути чесними самі з собою й не картати себе або інших за егоїстичне ставлення по відношенню до світу. Багато істот дбають у першу чергу за себе зі страху страждань, і ця звичка дбати за своє его стала автоматичною. Лише реалізація недуальної природи свідомості повністю звільняє від страху страждань.

Щоб почати працювати зі своєю свідомістю, насамперед важливо поспоглядати і побачити її автоматичні нахили. Шлях бодгісатви – це вивчення своїх хиб і трансформація тих хиб, звільнення енергії, якою ті хиби живляться, чи перенаправлення прани що живить наші несвідомі звички. Ми не зможемо звільнитися від хиб якщо по-чесному не визнаємо їхню наявність. Для того, щоб самому собі чесно визнати наявність певних хиб, необхідно бути мужньому. Важливо зрозуміти, що таке, так би мовити, «копання» в собі – це не психотерапія де ми намагаємося звільнитися від емоційних пережиттів. Це – вивчення того, як працює наша свідомість. Наскільки автоматичними й незалежними від нас самих є наші реакції більшість часу? Наприклад, ми можемо обіцяти собі те, що коли зустрінемося з неприємним співробітником наступного разу, ми будемо ввічливими, але коли ми зустрічаємося з ним, нам хочеться грюкнути перед ним дверима, й хоча ми та наша робота потерпає від наших власних емоцій, ми не можемо їх позбутися за власним бажанням – ці емоції нас контролюють повністю. Отож, спочатку важливо побачити-усвідомити себе, зокрема зрозуміти для чого ми ходимо на дгармічні вчення й читаємо вчення великих лам. Чи це бажання якоїсть екзотики? Чи це бажання змінити своє зжиття? Якщо це бажання змінити своє життя, тоді треба починати з того, що ми маємо. А ми маємо негативні емоції та звичку задовольняти своє его. Отож, ми застосовуємо 37 практик для того, щоб побачити свої нахили в конкретних ситуаціях, що стаються в нашому житті, а потім, вживаючи усвідомлення й слідуючи методам що подаються в цих практиках, трансформувати свої автоматичні реакції в такі, що є свідомі. Таким чином культивуємо усвідомлення, тренуємося в зосередженні й накопичуємо благо, не кажучи вже про те, що полегшуємо страждання інших істот. Із часом, таке тренування призведе до реалізації недуальної природи свідомості. Життя кожного є основою для просвітлення й кожен рухається зі своєю швидкістю, проте найважливіше – це рухатися. Тоді людське народження є цінним з точки зору вчень Будди. Це унікальний шанс, і він не триватиме вічно.

Питання: Як я можу звільнити інших із самсари, якщо сам Будда не зміг цього зробити?
Відповідь: Насправді Будда, просвітлившися, звільнив багатьох істот (не тільки людей), і про це навіть мова йде в деяких текстах. В ці часи занепаду, коли дуальне сприйняття надзвичайно сильне, коли бажання принести користь собі часто переважає бажання щастя для інших, для тих, хто не в змозі миттєво реалізувати просвітлену сутність свідомості, існує безліч Буддових вчень. Всі істоти мають буддову природу, але звичка двоїстого сприйняття настільки сильна, що важко звільнитися від цієї звички самому. Буддові вчення – це методи роботи із зі свідомістю і звільнення від звички дуального сприйняття.

Ми також можемо допомагати іншим звільнятися з полону самсари. Ґуру Рінпочє говорить про те, що бодгісатва допомагає іншим звільнитися від не лише від страждань, а й від їхньої причини (негативних емоцій й двоїстого сприйняття). Якщо ми, внаслідок практики усвідомлення, розвиваємо мудрість, то починаємо бачити, що не тільки ми, а й інші істоти потерпають у полоні негативних нахилів розуму. Ми починаємо бачити конкретні нахили та звички, які притаманні різним істотам. Вживаючи мудрість, ми допомагаємо їм перестати витворювати негативну карму, а натомість допомагаємо їм формувати позитивні звички свідомості. Напевно ж кожен здатний бачити негативні нахили інших істот до певної міри. Проте нам часто не вистачає мудрості підібрати вмілий підхід для того щоб допомогти вже тепер. Це стається тому, що ми, так би мовити, «підчеплюємося» за негативні нахили інших. Наприклад, якщо хтось погано до нас ставиться, ми маємо тенденцію піддаватися негативній емоції у відповідь (злість, страх, заздрощі…) Якщо ми бачимо, що когось ображають, то ми, захищаючи ображеного, творимо негативну емоцію. Мудрий, захищаючи ображеного (коли бодгісатва бачить знущання, він або вона не лишається осторонь), культивує співчуття до нападника, оскільки бачить його нахили й те, як ці нахили приносять страждання. Вже саме таке ставлення допомагає зм’ягшити негативний нахил іншої істоти.

Кожною своєю дією ми не тільки впливаємо на нахили своєї свідомості, але й на нахили тих, з ким маємо справу. Ми або посилюємо двоїсті нахили свої й інших, або послабляємо їх. Якщо ми діємо плекаючи любов, то засіваємо в серця інших зерна бодгічіти. Навіть якщо ми не бачимо наслідків одразу, то рано чи пізно ці зерна проростуть. Така здатність допомогти також залежить від карми – вашої особистої й іншої істоти. Бодгісатва, що має сильне усвідомлення й любов, спонтанно допомагає всім з ким він або вона зустрічається. Чим потужніше наше усвідомлення й любов, тим більше ми здатні допомогти іншим не тільки звільнятися від страджань, але й позбутися тих причин, що витворюють страждання. Причина не тільки в тому, що ми стаємо прикладом для інших у діях, а й у тому, що свідомість усіх істот єдина, й любов – це якість просвітленої свідомості, що притаманна кожному. Коли ми плекаємо любов (а коли ми перебуваємо в природі свідомості, любов постає автоматично), ми торкаємося сутності природи всіх істот, і таким чином ми допомагаємо ім наближатися до пережиття природи свідомості, допомагаючи таким чином наближатися до звільнення.