37 Практик Бодгісатв

Ця строфа розглядає ситуацію, в якій хтось хоче покарати нас за щось, чого ми не робили та навіть зітнути нам за це голову. Що нам залишається робити, якщо ми опинились в такій ситуації? Такі ситуації трапляються, бо в минулих життях ми вбили когось і теперь ці люди хочуть розплатитись з нами. Отже, чи слід нам втрачати рівновагу в цьому випадку? Прочитаймо цю строфу дуже уважно і поміркуємо про її зміст. В такий момент нам слід усвідомлювати, що визріває погана карма, яку ми самі накопичили протягом минулих життів. Якщо ми розлютимось і станемо шукати реваншу над нашими кривдниками, бодхічита зникне з нашої свідомості. Тоді ми не тільки втратимо наше тіло, а й залишимось без бодхічити.

Якщо ви не хочете втратити бодхічиту, потрапивши в таке скрутне становище, треба практикувати терпіння. Це тіло є суто фізичним; якщо ми втратимо або пошкодимо його, то це не так вже й важливо. Найважливішим є ніколи не втрачати бодхічиту. Якщо ви зберігли бодхічиту, ваше наступне перенародження буде кращим, ваша бодхічита також зросте. Якщо в минулих життях ми самі вбивали, то маємо прийняти наслідки таких дій, коли скривджена нами у минулому людина тепер бажає вбити нас самих. Нам слід розглядати це як сплату за борги. Отже коли ми опиняємось у ситуації, що описана у 13 строфі, нам слід дати обітницю розрахуватись з усіма своїми кармічними боргами та сподіватись, що людина, яка намагається нас зараз вбити, не відчує наслідків своєї поганої карми, а навпаки ця карма перетвориться на добру. Нам слід застосовувати люблячу доброту та співчуття до людей, які прагнуть вбити нас.

Ми маємо постійно розмірковувати над тим, що було сказано вище. Тоді, якщо завтра або післязавтра з нами справді відбудеться подібне, ми будемо здатні зберігти рівновагу та залишатись спокійними. Ось чому ми повинні постійно медитувати над цим вченням та часто практикувати. Якщо ми не маємо досвіду практики, то потрапивши в ситуацію, коли хтось хоче вбити нас, ми не вагаючись спробуємо вбити кривдника. Якщо ж це нам не вдається і нас самих вбивають, перед смертю бодхічита зникне з нашої свідомості. Це буде дуже прикро, отже нам слід постійно медитувати над змістом 13 строфи та практикувати це вчення.

Коли подібна ситуація не відбувається безпосередньо з нами, а ми є лише спостерігачами, нам слід відчувати люблячу доброту та співчуття не тільки до жертви, але й до злодія. Нам слід розуміти, що такі ситуації трапляються, коли визріває минула карма, без цього нічого подібного не трапиться. Вбивця не уникне закону, родичі загиблого зненавидять вбивцю і він ніде не знайде порятунку, а після смерті потрапить до пекельних сфер. В цьому житті, чи в майбутньому свідомість вбивці завжди буде у сум’ятті. Отже маємо відчувати до таких людей співчуття та люблячу доброту, бо вони стали такими внаслідок своєї минулої поганої карми. Що ж до жертв, то нам слід розуміти, що вони сплатили свою кармічну заборгованість. Саме так нам слід практикувати та ставитись із співчуттям до всіх учасників трагедії без винятку, пам’ятаючи про бодхічиту.