37 Практик Бодгісатв

«Причина всіх страждань – бажання щастя лише для себе. Досконалими ж Буддами стають внаслідок сильного альтруізму. Отже, цілком обмінювати своє щастя на страждання інших – це практика Бодхісатв».

Для практики бодхічити нам слід пам’ятати та повторювати цю строфу якомога частіше. Всі страждання походять з егоїзму та захоплення власними інтересами, тобто з нашої прив’язаності до самих себе. Досконалими Буддами стають завдяки свідомості, яка ставить благо всіх живих істот понад власним благом. Свідомість, що має намір принести користь всім живим істотам – це Буддова свідомість, а людина, яка має таку свідомість, стане Буддою.

Звідки походить прив’язаність до себе, що є причиною страждання? Ця прив’язаність походить з незліченних перенароджень з часів, що без початку, які наче крижинки, що безупинно падають, постійно зростаючи та накопичуючись.   Саме завдяки такому постійному накопиченню нам дуже важко помітити цю прив’язаність. Наприклад, коли ми бачимо склянку чаю на столі, у нас виникає думка: «Я хочу випити чаю». В цей самий момент народжується «Я». Повертаючись до дому після вчень, ми будемо думати «мій дім», «мій син», «моя дочка», отже це «Я» пронизує свідомість, збільшуючись кожної миті. Щоб протидіяти такому стану речей, коли ми збираємось випити чашку чаю, нам слід перш за все офірувати її Трьом Перлинам. Якщо спочатку ми піднесемо чай Трьом Перлинам, а потім вже вип’ємо його самі, концепція про власне «Я» зменшиться. Ми використовуємо ці майстерні (умілі) засоби офірування Трьом Перлинам для того, щоб зменшити захоплення власним «Я». Не треба думати, що Три Перлини відчувають спрагу або голод. Ми робимо офіри Трьом Перлинам для того, щоб знищити нашу прив’язаність до себе. Під час офіруваня Трьом Перлинам наша свідомість не переймається нашим «Я», інакше «Я» постійно виникає. Коли ми бачимо красиву квітку, нам слід думати: «Яка краса, треба піднести це Трьом Перлинам». Більшість людей не мислить таким чином. Навпаки, в них виникають такі думки: «Яка красива квітка, треба її придбати, принести додому, поставити у вазу, тоді мій дім стане ще красивішим». Під час такого процесу мислення ми дозволяємо прив’язаності до себе накопичуватися та збільшуватися.

Будда володіє багатьма майстерними засобами для знищення нашої прив’язаності до себе, ось чому він навчив нас практиці «офіри Мандали». Ця практика дозволяє нам накопичити все потрібне нам благо. Застосовуючи багатство як підношення, ми отримуємо мудрість. Офіра Мандали може принести користь всім живим істотам. Нам слід уважно подумати яким чином це відбувається. Більшість з нас роблять Чотири Підготовчі практики (Ньондро). У багатьох при цьому виникають питання щодо практики офіри Мандали. Найчастіше це питання: «Чому нам потрібно робити офіру Мандали?» Зазвичай процес формування «Я» не відбувається за один-два рази, а триває протягом мільйонів та більйонів разів. Коли ми практикуємо офіру Мандали, нам слід запитати себе, звідки беруться всі багатства, що ми офіруємо. Якщо ми запитуємо себе, скільки в нас є грошей, ми відповідаємо – один долар, десять доларів, сто доларів, тисячу доларів, десять тисяч, десять мільйонів і т.д. Ми завжди знаємо скільки ми маємо грошей. Справа в тому, що до кожного долара прикріплене «Я».  Якщо в нас є сто тисяч доларів, ми маємо сто тисяч «Я» у нашій свідомості. Сто тисяч «Я» – це досить важка ноша, яку не так просто підняти зі свідомості.

В цьому й полягає причина практики офіри Мандали: ми беремо всі наші багатства і офіруємо їх Трьом Перлинам. Після цього все це майно, гроші і т. ін. вже не належатимуть нам, тягар на нашій свідомості зменшиться, а велика частка прив’язаності до «Я» зникне. Ось чому нам слід якамога частіше практикувати офіру Мандали. За допомогою цієї практики ми перестанемо вважати наш дім та майно за щось, що справді належить нам, а бачитимемо все це як власність Трьох Перлин, якою ми тимчасово користуємось. Таким чином наша прив’язаність до себе поступово зменшиться. Коли наша свідомість заспокоюється та набуває ясності, ми стаємо Буддами. Як вода, що налита до склянки, стає прозорою та стабільною, коли залишається у спокої, так саме і наша свідомість набуває ясності, коли сум’яття в ній зменшується. Це прихований скарб нашої свідомості – Буддовий стан. Метод офірування Трьом Перлинам дозволяє практиканту накопичити благо мудрості та позбутися прив’язаності до себе. Постійно розмірковуйте над цим.

В минулому майже всі ми були дуже егоїстичними та навіть гадки не мали про те, щоб принести користь всім живим істотам. Ось чому ми все ще не можемо насолодитись Буддовим станом. Тому в тексті написано: «Отже цілком обмінювати своє щастя на страждання інших – це практика Бодхісатв».

Будди минулого віддали все своє щастя живим істотам, обмінявши його на страждання живих істот. Тільки справжні Будди здатні взяти своє життя та тіло і віддати його живим істотам. Ми, істоти, що є людьми, не маємо можливості зробити це у прямому сенсі. Який же метод залишається нам для практики обміну власного щастя на страждання інших або тонґлену? Саме такому методу я маю всіх вас навчити.

Ми пропонуємо найкраще з того, що маємо нашим батькам, дітям, учителям, Ґуру та духовним друзям. Це найпростіша форма практики тонґлену. Те, що ми віддаємо, було нашим, а тепер ми віддаємо це іншим; це є формою обміну. Коли ми потрапляємо кудись, де панує розбрат, війна, вбивства, навіть якщо самі ми не беремо в цьому участі, нам слід плекати в собі співчуття, усвідомлюючи, що народившись серед цих людей, ми страждали б так само як і вони. Дозволивши цій думці зародитись у своїй свідомості, ми зможемо пережити страждання цих людей. Це також є формою тонґлену. Хоча насправді ми не маємо здатності дійсно прийняти на себе страждання цих людей, якщо ми постійно молимось до нашого Ґуру та повторюємо Шестискладову мантру, страждання всіх живих істот стануть зрозумілими для нас. Цей метод і є методом тонґлену.

Інколи виникають складні обставини, коли в нас немає грошей або ми хворіємо і потерпаємо від болю, але навіть за таких обставин можливо допомогти бідним, це також тонґлен. Я сам бачив у Тибеті людей, які, хоч і самі не мали майже нічого і потерпали від злиднів, допомогали тим, хто був у ще більшій скруті. Навіть якщо ми не можемо віддати багато, нам треба офірувати також і накопичене через щедрість благо, та молитись про те, щоб у майбутньому мати засоби, щоб допомогти більшій кількості живих істот. Таким чином ми здійснюємо практику тонґлен.

Батьки завжди піклуються про своїх дітей. Навіть коли самі знаходяться у скрутному становищі, батьки знаходять засоби, щоб допомогти дітям. Діти не завжди вдячні батькам і те, чи піклуватимуться діти про своїх батьків, залежить від їхньої спільної карми. Та хоч би як не було, батьки зроблять все можливе, щоб подбати про своїх дітей. Якщо ми здатні ставитись до всіх живих істот, як батьки дбають про своїх дітей, якщо ми здатні, не розрізняючи і не піклуючись про себе, приносити благо всім істотам, ніби всі вони є нашими дітьми – це справжня ознака бодхічити.   Така свідомість ніколи не сповнена думками про подяку з боку інших, натомість безкорисно та безумовно працює на користь всім живим істотам.

У Тайвані більшість людей знайома із вченням буддизму, а нужденні часто знаходять допомогу. Це дуже добре. Але, якщо допомогаючи своїм друзям, ми обіцяємо собі, що так само станемо допомогати цілком незнайомій людині, яка потребує нашої допомоги, наші дії набуватимуть більш глибокого змісту. Від незнайомої людини ми не чекаємо нічого, а коли допомогаємо друзям, дуже важко цілком відмовитись від думок про подяку. Але якщо ми все ж таки відшукаємо в собі здатність зріктися таких думок, благо від наших дій значно зросте. Міларепа говорив:

«Коли допомогаєте іншим з думками про те, що отримаєте від них у подяку, коли промовляєте солодкі слова з прихованою метою, благо від цих дій незначне».

Зменшення блага походить від думок про винагороду за добрі справи. Отже нам слід практикувати тонґлен щодо незнайомих нам людей.

Зараз ви отримали від мене книжечку, що містить 37 практик Бодхісатв. Якщо у вас декілька таких книжок, то поділіться зі своїми Дхармічними друзями, тому що ця книжка є дуже дорогоцінною. Її написав майстер, що досяг повної реалізації, справжній Бодхісатва. Ця книжка також містить мантру, що приносить звільнення через бачення. Людина може досягти звільнення, тільки подивившись на цю мантру, яка має в собі величезну силу. Якщо ви проводите щотижневі спільні практики, я б хотів попросити вас читати цю книжку разом, щоразу як ви робите практику. Якщо в тексті є щось, чого ви не розумієте, то спитайте у своїх друзів. Ті, хто не розуміють, мають питати в тих, хто має певне розуміння цих практик, а тим, хто має розуміння цього тексту, слід терпляче пояснювати його іншим. Через це ваше благо, знання та практика будуть постійно зростати. Не треба соромитися, якщо ви чогось не розумієте, бо коли зрозумієте, благо та сила зростуть. Навчити когось одній чи двом строфам з цієї книжки принесе більше користі ніж, якщо дати людині сто, тисячу або, навіть, десять тисяч доларів. Одна чи дві строфи з цієї книжки навчать людину поглядам та змісту буддизму, що принесе користь не тільки в цьому житті, але й у багатьох майбутніх життях. Ця користь дійсно не має меж. Ось чому вам слід намагатись досягти глибокого розуміння цієї книжки.

Коли мене немає поряд, знайте, що ця книжка і я – нероздільні. Ця книжка є моїм представником. В майбутньому після моєї смерті, коли ви бачите цю книжку, ви бачите мене. Немає ніякої різниці. З цієї причини я попросив своїх благодійників, які мають люблячу доброту та співчуття, надрукувати ці маленькі буклетики та роздати їх своїм друзям, щоб вони мали змогу дійсно практикувати все, що там написано. Ось чому я сподіваюсь, що у кожного з вас є декілька таких буклетиків і ви поділитесь з іншими.

Цей буклетик є дуже важливим також і тому, що прочитати його один раз – це те саме, що прочитати Канджур.  Канджур складається більше ніж із 100 томів і прочитати його навіть один раз дуже важко. Але запевняю вас, якщо ви прочитаєте «37 практик Бодхісатв» один раз, ви отримаєте стільки ж користі, ніби ви прочитали Канджур один раз. Якщо перед кожним вченням та практикою ви можете прочитати цей буклетик, всі отримають користь. Особливо, коли у нас обмаль часу, якщо промовляючи слова «37 практик Бодхісатв», ми одночасно будемо розмірковувати над їхнім змістом, це буде дуже і дуже корисно. Якщо ми розуміємо «37 практик Бодхісатв», а потім повторюємо цей текст разом, наше розуміння буде дедалі глибшати. Якщо ми маємо змогу постійно читати цей текст, користь та благо, безсумнівно, збільшуватимуться.

Коли ми читаємо цю книжку вголос, люди та інші істоти також отримують користь. Чому? Тому що причина болю та страждань всіх живих істот – це нестача люблячої доброти та співчуття.   Ретельно подумайте про це, а потім читайте «37 практик Бодхісатв» вголос та робіть побажання, щоб усі живі істоти мали здатність зрощувати люблячу доброту та співчуття. Коли свідомість всіх живих істот буде сповнена люблячою добротою та співчуттям, коли ми будемо здатні ставитись до всіх істот так, як мати дбає про своїх дітей, всі істоти без винятку відчуватимуть абсолютне щастя. Ось чому нам слід побажати всім живим істотам мати здатність зрощувати люблячу доброту та співчуття.

Тільки що ми обговорювали 11 строфу, в якій йдеться про тонґлен, наступна строфа №12.