Що робитимеш зі своїм щастям особистим, коли страждають твої незліче́нні матері, які тебе любили? Оскільки прагнеш їх звільняти від сум’яття й болю, зароджуй безмірну бодгічітту – так практикують бодгісатви.
37 Практик Бодгісатв

Я дуже рекомендую всім моїм учням особливо ретельно вивчати і осмислювати 37 Практик Бодхісатв . Цей текст – не що інше, як мій заступник. Це – основна порада з глибини мого серця, яку я даю своїм учням. Якщо ви діятиме згідно з вченням «37 Практик Бодхісатв» і ніколи не відхилитесь від нього, це принесе величезну користь особисто вам та усім живим істотам
Коментар Ґарчена Рінпоче
У цій строфі говориться про походження бодхічити. Звідки ж походить бодхічита? З бажання допомогти та принести користь іншим. А звідки ж тоді береться бажання допомогти іншим та принести їм користь? Такі почуття перш за все існують у матері до її дітей, а повага і шана дітей до матері має не меншу силу. Всі ми перенароджувались незліченну кількість разів з часів, що без початку. Отже всі живі істоти у той чи інший час були нашими матерями та батьками. Якщо ми усвідомлюємо, що в нас були батьки, зв’язок з якими зараз перервався, в нас природньо виникає бажання дізнатись, де вони зараз і в якому стані. Ми розуміємо, що всі живі істоти потерпають у шести сферах і наші батьки знаходяться серед цих живих істот. Навіть маленька мурашка – це хтось з наших батьків. Усі ці живі істоти постійно страждають і відчувають біль. Якщо виявиться, що ми думаємо тільки про себе, прагнемо тільки власного щастя і нам однаково, що сталося з нашими колишніми батьками, чи не буде нам соромно?
Незчисленні живі істоти мешкають усюди в безмежжі порожнечі. Доки десь існує порожній простір, його заселятимуть живі істоти, які колись були нашими батьками. Отже, кількість живих істот – як безмежний простір, а нам слід мати люблячу доброту та співчуття до всіх цих істот. Наша любляча доброта та співчуття має поширюватись на всіх живих істот, тільки тоді ми можемо сказати, що в нас є бодхічита. Саме тому у десятій строфі написано: «Тому плекати в собі шляхетний намір допомагати всім істотам звільнитися від страждань – це практика Бодхісатв».
Бодхічіта, або просвітлена свідомість, має два аспекти – осмислення та реалізація. Осмисленість свідомості означає перебування у спокої, повна відсутність егоїзму, прагнення звільнитися від страждань. Реалізованість свідомості означає певний рівень досягнення, це свідомість, що досягла рівня роботи на користь всім живим істотам. Тож, якщо ми здатні викорінити наш егоїзм та працювати виключно для блага всіх живих істот, плекати в собі бажання добра всім живим істотам – це і є реалізований стан свідомості. Які блага походять із зародження бодхічити у свідомості? По-перше, бодхічита приносить користь нам самим, бо ми здатні перебувати у спокої та мирі. По- друге, ми можемо принести користь всім іншим і допомогти їм також досягти миру та спокою. Тому, цитуючи сутру, можна сказати так: «Існує тільки одне джерело щастя – це Вчення Будди». Щастя та блага для всіх істот линуть з джерела Дхарми. Та якщо немає бодхічити, то всі 84000 різних методів, яким навчав Будда, не принесуть жодної користі. Якщо ж ми осягнемо сутність бодхічити, то й усі 84000 методів будуть реалізовані.